Зародження енергетики Чернігівщини: перші енергогенеруючі джерела

 

  Чернігівська енергетика пройшла шлях довжиною у століття. У другій половині XIX ст. місто було закутане в темряву. Ніякого розвитку промисловості. Освітлювальні пристрої були примітивними - гасові ліхтарі, вмонтовані на стовпах, які працювали за графіком. Будинки заможних городян освітлювались так званими « лампами-блискавками». Перша спроба електрифікації Чернігова була здійснена у 1889 році. П. Цвєт запропонував Чернігівській думі ідею електростанції в Чернігові. У розпорядженні міста було старе приміщення водогінної станції, яке варто було лише переобладнати. Одночасно до управи звернувся поштово-телеграфний механік  М.О.Зюков. Він взяв стару будівлю водокачки в оренду на 10 років і побудував першу електростанцію. Електрифікація Чернігова розпочалася у 1885 році. Перша електростанція була розташована на місці, де зараз  річка Стрижень перетинає вулицю Гетьмана Полуботка. Вона проіснувала до І-ої світової війни. Електричної енергії вистачало лише на забезпечення світлом 58 будинків та 4 вуличні ліхтарі. Працювала вона зі збоями і не задовольняла потреби населення.

   Потім джерело електричної енергії з‘явилося у Новгород-Сіверському. На початок нового століття лише два міста – Чернігів та Новгород-Сіверський могли похвалитися наявністю джерел електричної енергії. У Новгород-Сіверському в 1901 р. повітове страхове товариство побудувало електростанцію, на якій встановило паровий котел, який працював на торфі та дровах і парову машину «Компаунд», від якої на ремінній передачі діяли дві динамо-машини постійного струму потужністю 60 кіловат та напругою 500 вольт. Основне призначення станції було забезпечення роботи системи зручного водопостачання. Крім того освітлювалось також кілька будинків в центрі міста. В 1912 році був додатково встановлений дизель-генератор К-60 виробництва Коломенського заводу потужністю 60 кінських сил. В період революції та громадянської війни електростанція продовжувала давати місту електроенергію. У 1921 році трапилася пожежа, в результаті якої згоріло її приміщення, втім обладнання залишилось не ушкодженим і вже в травні 1922 року вдалося не лише відновити роботу станції, а й встановити на ній додаткових локомобіль на 50 кВт. В цей час на Новгород-Сіверський електростанції кочегаром працював Захар Андрійович Дударєв. Саме він на зорі розвитку електроенергетики започаткує династію енергетиків, представники якої працюють в енергетиці до сьогодні.